Антон Ш

Взагалі не знайомий з цією групою. Перше прослуховування було в навушниках під час проходження Sacred 2. Другий раз вже через колонку. Другий раз зайшло набагато краще (хоч мені довелося змусити себе увімкнути альбом ще раз). Мені взагалі не подобається цей жанр, але під час другого прослуховування піймав підлітковий вайб і місце, яке цей альбом нагадує піднялося з глибин пам'яті дуже швидко. Це місце - квартира мого сусіда в рідному місті. Квартира була занедбана, бо в ній ніхто не жив. Але в ній був ламповий телевізор з супутниковим телебаченням (а значить "А-one"), dvd-програвач на якому можна крутити записану музику і якась аудіосистема. Раз на кілька місяців сусід приїздив з Києва і ми завалювались на цю квартиру слухати музику й біситися) Дуже складно обрати оцінку, так як це буде моя перша (нема із чим порівняти), тому нехай буде 6/10

Альбом слухав вперше в житті. Якось я завжди намагався оминати їх. Не знаю навіть, що можна сказати про настільки великий гурт. Альбом класний, багато пісень, які формують настрій, навіть охоче піддаєшся під його формування. Трохи відштовхує, те що дуже багато співається про наркотики. Особисті топ-пісні альбому: Wild horses, Can't you hear me knocking, Moonlight mile. Щодо місця: тут дуже складно. З натяжкою хай буде ресторан "Валентино" між м. Житомирська і Святошин. Нагадує колишню розкіш (якщо хтось застав його працюючим).

Одразу скажу, що це зовсім не той жанр, який би я увімкнув самостійно для себе. То ж дякую, тому хто загадав (не іронічно). Про виконавицю теж не знаю абсолютно нічого. Щось схоже мені випадало в 1001 альбомі, але вже не згадаю. В цілому альбом викликав позитивні емоції, але періодично було нуднувато. Найбільше сподобалися пісні Estanhadinha та Cinturao Tem Mele (підозрюю, що це якраз найменш показові пісні цього альбому, бо вони дуже відрізняються від решти). Щодо місця, то альбом у мене не асоціюється ні з чим, ну або лише з місцями, які я можу собі нафантазувати:) Підозрюю, що альбом загадав Кирило (неодноразово чув у подкасті про його захоплення джазом і такого роду музикою).

Зима 2018 року. Я нарешті вільний від колишніх відносин, повністю від них відновився і готовий пірнати в нові. Протягом минулого року знайшов декілька класних і цікавих друзів і зараз лечу з ними гуляти в Берлін. Відчуття, ніби тепер я можу все і далі тільки краще. В цей самий період починаю активно слухати якесь інді (переважно DIIV, Alvvays та Spirits of Leo). Прилітаємо в Берлін і селимося в якийсь крутий колівінг, де половина будівлі обписана якимись червоними словами, вибиті вікна і там тусять по вечорам і проти чогось бастують молоді бунтарі (на вигляд безхатьки), а зранку чемно за собою все прибирають. Сам колівінг супер зручний і сучасний. Атмосфера була просто неймовірна. В нашій кімнаті була блютуз колонка, через яку, я вмикав ці всі гурти на фоні, після того як пішки нагуляли 30к+ кроків. В ці моменти відчував щастя. Нажаль цей альбом не є машиною часу (і навіть простору) і ті відчуття неможливо повернути. Цей альбом і гурт далеко не є моїм улюбленим, але назавжди в моєму серці. Ну і як правильно написала Ольга, альбом загадав я.

Дуже змішані відчуття від цього альбому. Починається як якесь кантрі замішане з шаманськими піснями. Перший трек зацікавив, другий досить приємний і заспокоює після першого, а далі починається щось, що мені важко слухати. На треку "Sceance In The Sixth Fret" стало фізично погано, мабуть так задумано). Щодо місця, якщо прямо дуже треба асоціація, то хай буде кімната якоїсь бабки, до якої мене повели в дитинстві, щоб вона зробила так, щоб я перестав боятися темряви. Сподіваюсь це можна розказувати, і я тепер не почну боятись темряви знову. Загалом досить цікавий експіріенс, але зовсім не моє.

Вперше почув цей альбом в грудні 2025го, бо випав в 1001 альбомі. Можливо був тоді не в тому настрої, але поставив 3 з 5. Зараз послухав іще і мені сподобалось набагато більше. Навіть не знаю як пояснити які емоції цей альбом викликає. Скажу банально: відчуття, наче він тече по венам і по нервам. Наче він є невід'ємним від життя. Асоціююється у мене з колискою або дитячою коляскою, коли ти в ній перебуваєш і поглинаєш усі звуки, і вони тебе заспокоюють. Але все ж в альбомі було кілька нудних моментів. Тому оцінка 7.5