Sigur Rós — Ágætis byrjun

Якось я був Ісландії, взяв опеля на тиждень і обїздив ring road. Цей альбом грав на фоні майже постійно і відчувався дуже органічно серед незвичайної для ока природи. Неадекватна кількість водоспадів і скель, повна відсутність дерев(Я думав що може в них такий біом але виявилось що то вікінги все колись вирубали просто). IRL death stranding. Взагалі цікаво як місцеві клімат і природа мають вплив на музикантів. Шатаут Бйорк

Вперше почув цей альбом в грудні 2025го, бо випав в 1001 альбомі. Можливо був тоді не в тому настрої, але поставив 3 з 5. Зараз послухав іще і мені сподобалось набагато більше. Навіть не знаю як пояснити які емоції цей альбом викликає. Скажу банально: відчуття, наче він тече по венам і по нервам. Наче він є невід'ємним від життя. Асоціююється у мене з колискою або дитячою коляскою, коли ти в ній перебуваєш і поглинаєш усі звуки, і вони тебе заспокоюють. Але все ж в альбомі було кілька нудних моментів. Тому оцінка 7.5

Уже слухала цей альбом цього року, вперше вдумливо, і він в мене асоціюється не так з місцем, як з дорогою, коли втомлена й хочеться просто відхилити голову і дивитися в вікно. Тут є одна з моїх найулюбленіших взагалі пісень (Svefn-g-englar) — просто божественна, неземна, невимовно красива, і я в минулому, здається, намагалася розслухати альбом саме через неї, але чомусь не виходило. Але цього року це вдалося зробити. Не скажу, що це мій ідеальний альбом, але він хороший, хоча й інколи вокал на мій смак надто яскравий (таки більше подобаються моменти, де він хрипло зливається з інструменталом), а друга половина трохи втрачає в магії. Ісландія наче навіває думки, що це буде холодна музика, але вона натомість дуже тепла, принаймні здалася такою цього разу під промінням все рідшого і тим ціннішого вересневого сонця.

Якось в мене не складалось з сігур рос, хоча на папері ніби цей гурт має мені подобатись. Я навіть був на концерті один раз (здається у 2016) і мені було доволі нудно. Але звісно варто віддати належне Йонсі і компанії. Гурт доволі впливовий і культовий, є свої фішки (типу вигаданої мови), є хороші композиції. Послухав альбом з рулетки більш уважно і все ще не можу сказати що прям полюбив РОСІВ, але водночас не можу не погодитись з Олею що наприклад пісня Svefn-g-englar це прекрасно. Загалом тут для мене скоріш хіт-енд-місс причому більше місс.