Blindside — Silence

Людина, яка загадала, напише з яким місцем асоціюється в неї цей альбом. В мене ж блайндсайд через нфс андеграунд асоціюються з квартирою моїх родичів, в яких був КОМП (а в мене не було тоді), і коли я був у гостях, то заліпав в цей андеграунд дуже сильно. Але насправді пісня та з іншого альбому, тому Silence я все ж слухав можна сказати неупереджено. Наскільки я розумію цей альбом вважається ніби трохи як селлаут моментом в їхній історії, але я ще зі школи люблю подібний радіоформатний "альтернативний рок\метал", коли він зроблений якісно. А тут з цим проблем нема - гарні мелодії, прекрасний вокал, нормальна лірика. Я мало такого слухаю зараз, але коли щось подібне трапляється, то це завжди в задоволення і звісно ж трохи повертає в angst часи моєї юності. Єдина проблема для мене тут це затягнутість або може вірніше сказати буде - неспроможність гурту тримати високу планку всі 50 хвилин, все-таки і філери трапляються, особливо в другій частині, а в такому жанрі це на мене нагоняє нудьгу. Коротше загалом я ставлю впевнені 7 з 10. Гарний екскурс в старі добрі часи.

Я сприйняв тему доволі буквально і загадав цей альбом, як один з небагатьох, який дуже чітко в свідомості закріпився за конкретним місцем - коморою звукорежисера в моїй школі. В тій коморі працював Андрій Біланенко, який мав великий вплив на те, що я вперше взяв в руки бас гітару в 16 років. Ми почали спілкуватись на тренуваннях КВН команди, в якій я брав участь. Ну а далі я на перервах часто заходив до нього потусити і поговорити, так як було цікаво слухати про музику і інструменти, та і просто обговорювати якісь тогочасні популярні гурти. Коли я почав цікавитись музикою більше, то він мені пояснював, що як і чому звучить, розповідав цікаві штуки по тому, як записуються пісні, і все подібне. І що важливо, Андрій ходив у місцеву протестантську церкву і у нього був гурт, а це сильно додавало вазі його слів. Цей гурт - Е-42. По суті християнський емо альт рок. Вони цим же складом на вихідних грали якісь християнські пісні в церкві, а потім йшли грати на місцеві майданчики свої звичайні пісні (не менш християнські). Оцінюючи зараз, максимально крутим було те, що Андрій ніколи нічого не говорив ні про церкву, ні релігію. Ці теми взагалі не піднімались, за що йому минулому окрема подяка, бо мене б це сильно відштовхнуло. Мабуть з огляду на світоглядні смаки Андрій і його друзі по гурту любили християн років. І одним з гуртів, який звучав у нього в коморі був Blindside. Про Blindside він, а також барабанщик гурту Юрій Безверхий, говорили дуже багато. І Silence разом з About a burning fire крутились дуже часто. Захоплені вони були настільки, що Юра навіть зробив собі на замовлення сережки у вуха, які копіювали сережки вокаліста Крістіана. Певною мірою я поглинав знання про музику із Blindside на фоні доволі довго. Перший час я цей гурт дуже не сприймав, як і все християнське, але з часом попустився. Було цікаво глянути, що зараз з цими чуваками. Я знав, що Юра давно доєднався до гурту Дорна. І як виявилось все ще катається з ним 😑. А от з Андрієм цікавіше, бо він продовжив працювати звукорежисером і зараз працює з Юко, Мариною Круть, Вів'єн Морт і ще купою виконавців. Сам же альбом на мою оцінку дуже крутий. Майже весь альбом це хіт на хіті без нудної одноманітності. Вокал Крістіана чисто "від бога", дуже приємний і він ним класно користується. Музично важко до чогось приколупатись. Офіційно це альтернативний рок/пост хардкор. В моєму каталозі це емо мазафачка, що круто не звучить, але для мене заходить гарно. Оцінка: 9.

Я не читала огляди ваші ще, напишу від себе Враження від альбому - що це якась фака (в хорошому смислі) з нульових, або навіть кінця 90х, коли ти підліток і страждаєш по якійсь на то момент дуже глобальній причині (а на ділі нема чого страждати). Я чесно не запамʼятала жодної пісні, бо воно мені все звучало доволі цілісно і рівно Захотілося надіти широкі штани і залізти на парту Тому у мене однозначно цей альбом викликав асоціацію зі школою ))))) Не знаю хто загадав, раз то не дуже обовʼязкова умова зараз - відгадувати не буду Оцінка хай буде 7/10 широких штанів

Взагалі не знайомий з цією групою. Перше прослуховування було в навушниках під час проходження Sacred 2. Другий раз вже через колонку. Другий раз зайшло набагато краще (хоч мені довелося змусити себе увімкнути альбом ще раз). Мені взагалі не подобається цей жанр, але під час другого прослуховування піймав підлітковий вайб і місце, яке цей альбом нагадує піднялося з глибин пам'яті дуже швидко. Це місце - квартира мого сусіда в рідному місті. Квартира була занедбана, бо в ній ніхто не жив. Але в ній був ламповий телевізор з супутниковим телебаченням (а значить "А-one"), dvd-програвач на якому можна крутити записану музику і якась аудіосистема. Раз на кілька місяців сусід приїздив з Києва і ми завалювались на цю квартиру слухати музику й біситися) Дуже складно обрати оцінку, так як це буде моя перша (нема із чим порівняти), тому нехай буде 6/10

Відразу подумалось, що ця музика більше провокує думки про час, а не про місце. Хоч я це все тоді не слухала, але так, це звучить як 2000-ні. Припустила, що в людини, яка загадала, могло асоціюватися з якоюсь репетиційкою чи концертним місцем (близько ж!). Мені це здається поп-структурами в важкій обгортці, але не те щоб дуже хітовими чи цікавими. Мені було відверто нудно більшість часу. От лише Midnight здалася цікавішою і Silence, якби не лірика. Але тим не менш, музика звучить якісно, просто дуже не моя. Нормально би не переслуховувала, але раз це рулетка і ще й перший альбом, то вирішила це зробити, що не пішло на користь моїй оцінці, мушу сказати, яка вийшла 4/10🫣

За традицією я не читаю попередні огляди, тому буду йти від зворотнього щодо загаданого й уявляти місце, в яке мене закидає альбом. Наприклад, Silence — у шкільний спортзал, де фарбу на підлогу колись нанесли поверх комочків бруду, й вони тепер стирчать тут і там у жовтій шкарлупі; в тебе кров іде з носу після нормативів, бо довідку ти ще не донесла, але просто так звільняти від навантажень ніхто нікого не буде. Ця сцена від початку й до кінця відбувається в памʼяті й на неї накладений характерний для кліпів і фоток нульових жовтий фільтр. За час перебування в Галас-чаті я дізналася, що є чи не єдиною людиною, в українському всесвіті принаймні, яка ніколи не слухала "мазафаку" (заодно більш менш зрозуміла що це взагалі означає), і подібні альбоми викликають у мене певну "ностальгію-навпаки": я непогано уявляю часи, які ця музика актуалізує, але кращими вони від того не стають. Сподобалися найбільш постхардкорні шматочки й загальна гнучкість звуку. Але жодна пісня не сподобалася від початку до кінця.

Виглядає так, що цей сезон в нас буде трохи trip down memory lane (https://www.youtube.com/watch?v=ImSoA_fAVL4). Я в 2004 році переїхав з Нікополя до Дніпра. І хоча я дуже не хотів переїжджати, з переїздом вперше з’явився нормальний інтернет провідний. Пам’ятаю, що було 600 Мб трафіку на місяць, який вночі подвоювався. А ще була можливість скачувати різні штуки з локального піратського порталу Alkar від місцевого інтернет-провайдера, де 2 мб були за 1, а вночі відповідно взагалі виходило супервигідно. Тоді я майже щотижня на вихідні їздив назад до Нікополя до друзів і постійно записував диски з різною музикою. Переважно це був різний альт-рок/метал, ню-метал, поп-панк та трошки емо. Один з підходів шукати гурти це були саундтреки до різних ігор. Переважно це були або спортивні симулятори або якісь гоночки. Blindside, як і більшість думаю, в той час, відкрив для себе через NFS Underground. Я практично впевнений, що саме з mp3.alkar.net я їх й витягнув. До гурту не повертався дуже багато років. Подібну альтернативну музику нульових, думаю, слухав з відривом найбільше. Окрема частина цих гуртів була ще з тегом «християнська», по типу всяких Skillet, Thousand Foot Krutch, Pillar, Red і ще купа гуртів, більшість з яких дууууже посередня, не пройшла перевірку часом або була просто поганою вже на релізі. Зараз мені іноді трохи сумно, що я так багато слухав цієї шляпи. З сайдами я думав, що історія буде приблизно такою самою і тому навіть не було думки переслухати. Що гурт грає дуже посередню музику і нуль бажання до неї повертатися. Проте за винятком деяких моментів, цей альбом мене порадував, приємно здивував, і я отримав щире задоволення, переслухавши його. Тут дуже типова для того часу музика за зрозумілою формулою з фокусом на хітові приспіви, що досить часто залишає куплети трохи на перефірії, виключно як білдап для приспіву. Тут таких пісень десь 40/60 на користь «нічого цікавого в куплетах». Що, в принципі, ще непогана пропорція. З приспівами тут все дуже добре, хітово, прям поганого чи невдалого я не можу назвати жодного. Є дуже вдалі, як-от у Pitful з виразним емо-настроєм, у Cute Boring Love з вдалим другим повторенням, чи качові Coming Back To Life та She Shut Your Eyes. Найкращі пісні: Sleepwalking та Time Will Change Your Heart – топові від початку до кінця. Найбільший мінус альбому для мене це перша та остання пісня. Відкривашка має дуже своєрідну подачу у вокаліста на куплетах. І там де Now you sing follow-la-la-la – для мене це як пінопластом по склу, чи клацання нігтями, ви зрозуміли. Аж фізично дискомфортно. І пісня взагалі не репрезентує альбом, як на мене. Обов’язковий повільний номер, за рідкісними винятками, ніколи не любив. Тут, на жаль, без винятків. Альбом був би для мене набагато кращим, якби закінчувався на передостанній пісні. Зв’язка треків Paint – Midnight просідає, але зовсім трошки. Можу лише подякувати, що загадали альбом. Разів 5 точно прогнав, за якийсь час можна буде повернутися. Пісні: Sleepwalking, Time Will Change Your Heart, Coming Back To Life, She Shut Your Eyes

Хотів вам всім подякувати, поки рулетка рухається саме так, як було задумано, дуже дуже милі відгуки/подорожі в часі, особливо, звісно ж, історія Вови, дуже душевно від мене ви такого, звісно ж, не дочекаєтесь! оцієї якоїсь альтернативний рок/метал чи як її назвати фази в мене ніколи не було, тоді коли мала бути - я слухав мазафачніше, а пізніше було вже пізно тому зараз при бажанні відсторонитись і насипати референсів, замість писати щирий відгук, я відчуваю що мій компас абсолютно збитий, асоціації які виникають дуже фрагментарні, неточні, складені з компонентів і не цінні згадався аж Cursive чомусь щоб закріпитися у нецікавості свого відгуку і розбавити вашу душевність, досиплю ще кліше про те як класно все зроблено, які хороші мелодії і як гарно все тримається купи, але, якщо чесно, тут мені сказати не дуже є що вибачте і ще раз дякую вам за подорожі в часі

можливо, я як Вувік, дуже буквально сприйняла цю тему і вирішила додати собі квест під час прослуховування. якщо коротко, то я слухала два рази. перед цим зовсім не була знайома з цим гуртом і навіть дозволю собі написати: що я була доволі обережною з подібною музикою і обходила її, бо боялася, що вона мені буде дуже неблизька ( під час першого прослуховування так і сталося, тупо не викупила, вийшло послухати доволі поверхнево і навіть … не дослухати) але про сам КВЕСТ. я пішла в Мак і взяла їжу із собою. щоб піти серед скейтерів та скейтерок в навушниках слухати цю музику. так і сталося вдруге. але на превеликий жаль, вдруге нікого не було, хто б катав, і музика мені відкрилася по-іншому. деякі пісні, такі як Sleepwalking та Thought Like Flames, звучали ніби тільки для мене ( хоча теми не те щоб актуальні, але мені вдалося проемпатувати і проникнутися ) а Midnight та She Shut Your Eyes звучали ніби для декількох людей. таку б музику кльову було б в компанії слухати на сплаві чи на спільному відпочинку. на мій подив, неочікувано, мені дуже сподобалося. так багато емоцій в одній пісні, музичних рішень, які звучать не застаріло, а універсально. як в пісні - The Ending де після голосу тиша без інструментів, і це не звучить дешево, а доволі сильно: вокал заповнив сам увесь простір. і те, що інструменти потім були два квадрати самі, створило більше напруження. варіації з беками в Painting найбільше запамʼяталися. після декількох прослуховувань я залізла на Ютуб і дивилася їхні лайви. якось стало прикро, що я в підлітковості не мала поруч такої музики але моя внутрішня підлітка включилася на повну і я пішла кататися на пеніборді.

Впринципі сподобались приспіви і поодинокі крещендо а так нічо не відклалось