Title Fight — Hyperview

Приємна музика, яка нагадує мені про не такі вже й давні спокійні часи, коли я слухав гурт Bicycles for Afghanistan ❤️‍🔥

ох ви накинулись, хочу тепер захищати з усіх сил альбом дійсно менш хітовий ніж Shed та Floral Green, але і що там немає хітів - я би теж не сказав, хітів тут вагон, навіть починається він з двох хітів(і двох найкращих треків) звук мені здається недооціненим і навіть дещо, уявіть собі, новаторським та genre defining. звісно не шугейзовий звук як явище боже збав, а саме використання його в контексті панк ритм секції. такий собі хорус кор, доволі автентично звучить сонграйтинг, переходи, керування ефектами - все це просто неймовірно продумано і круто звучить вокал ніколи не вважався сильним боком тайтл файт, але от я в цьому прослуховуванні звернув увагу - наскільки ж круті вокальні мелодії, як гарно все розкидано + всі оці перелива і мікроекстремуми. хіба можна закинути тайтл файту що він нормалізував погані вокали, які, в деяких окремих київських випадках не завжди перекриваються хорошими мелодіями та харизмою... підозрюю, якби у тайтл файт не було інших альбомів, ваші оцінки могли б бути вищими, а тут в вас(не в усіх із вас) дуже сильно грає звинувачення в жанровому туризмі та порівняння

У рулетці найбільше випробування для мене — час. Не брак часу, а час як такий. Навіть якщо слухати альбом пʼять разів на день усі пʼять днів, не встигаєш побудувати з ним який-ніякий емоційний звʼязок, а у випадку такого альбому, як Hyperview, це необхідна умова. Його літній, ностальгійний солодкаво-гіркий тон каже, що я мала бути там, коли він вийшов, але мене там не було. І оскільки емоційна складова Hyperview проходить повз мене, залишається зацікавлення в експерименті: як це — заграти дрімпоп, якщо ви молодий енергійний панк гурт. Експеримент вдалий, комбінації чистих/гострих та туманних/димчастих гітар римуються зі сплетіннями спогадів та тверезих думок, й коли альбом закінчується, відчуття, ніби випала з daydreaming-сесії. Але коріння, оця гармонійно-мелодійна "база" гурту не дає зарахувати його до "своїх", скільки б дрімпоп/шугейз одеж вони не вдягали. Аліні дякую за розширення кругозору 🪷

В мене було очікування, що цей альбом ми побачимо в рулетці з урахуванням учасників цього сезону. Чуйка не підвела) Гурт культовий, як на мене, цілком заслужено. Дискографія загалом трохи більше 2 годин, але все дуже щільно, дуже різноманітно, і рівень матеріалу високий. Згоден з твердженням, що цей альбом є найслабшою їхньою великою роботою. Мій номер 1 це, мабуть, Shed, але й Floral Green теж супер топ. Але я не можу погодитися з твердженням, що тут не дуже сонгмейкінг і він ніби ховається за гейзом і загальною стилістикою. Навпаки, мені здається, що успіх цього альбому в тому, що, незважаючи на весь цей атмосферний звук, тут все одно альбом складається з хороших пісень. Зимою був на концерті в Кудрявці, де серед інших гуртів виступав Almaz, і з Сейрою обговорювали, що це все звучить дуже так собі, ніби якийсь саунд-дизайн без пісень. Від тайтілів у мене взагалі немає цього відчуття. Дуже добре розставлений трекліст: подобається, як пісня в пісню переходить, і подобається, як пісні починаються, типу гітари в Chlorine та Liar’s Love чи басу в Hypernight. Є те, що я б назвав хітами, як Trace Me Onto You та той же Chlorine. Цікаво, що альбом прикольно працює як у сонячну теплу погоду, так і у щось таке весняно-прохолодне, як сьогодні. Під шумок декілька разів прослухав всі альбоми й нагадав собі, який це топовий гурт. Колись Галас подкаст роздумував зробити таєр-лист по гурту. Було б чудово) Пісні: Trace Me Onto You, Chlorine, Dizzy.

Я думаю всі можуть погодитись, що об'єктивно це найслабший реліз тайтл файт. Тут вони вже остаточно поринули у шугейз та розмазаний саунд, при цьому здається що сильно просів сонграйтінг і якихось особливих хітів на Hyperview нема. Але в мене є один спогад пов'язаний з цим альбомом. Це був якраз власне 2015й рік, субота, якийсь велодень у Харкові (скоріш за все в кінці квітня). А коли в Харкові був велодень, то перекривали значну частину центра (що бувало загалом нечасто). І от я чітко пам'ятаю як я взяв СКЕЙТ (в мене був тоді круізер), включив цей альбом і просто катався по дорогам в центрі, а потім поїв піцку з Буфета. Буває таке що певні моменти закарбовуються у пам'яті як стопкадр, і я от якраз пам'ятаю як сиджу з цим скейтом і їм піцу, а в навушниках грає Hyperview (хай це буде пісня Rose of Sharon, але прям точно я не пам'ятаю). Коротше я все одно люблю цей альбом, десь на 7 з 10.

Не так давно слухала цей альбом в парі з дебютником, і обидва релізи не справили аж таке враження, щоб дослухати дискографію до кінця. Цього разу початок знову заворожує, подобається вигадливий інструментал, але згодом все скочується в якусь 'фоновість' (?) Можливо, тут на мій смак надто багато намагаються поєднати, а якби більше потягнути в шум-шугейз з прицілом на настрій, чи більше пропрацювати структури пісень і зробити все чіткіше, але хітовіше, мені би більше сподобалось. А загалом майстерно зроблено, гарний звук, тільки чуть не дотягує, щоб справді полюбити поза окремими піснями (Murder Your Memory, Dizzy).

Почну з страшного - я не люблю Title Fight. Причини максимально суб'єктивні: мені вони не звучать щиро і мені не подобається як мінялась їх творчість з альбому до альбому. Проте окремі пісні дуже круті. Перший реліз, який офіційно не вважається альбомом, має дикий мікс, але переважно поп/скейт/мелодік/емо панку і не тільки. Відкриваюча Symmetry мабуть моя улюблена пісня з усієї їх творчості. В першому офіційному Shed вони вже підзаспокоїлись і порухатись в сторону гарного емо панку з купою хітів. В другому Floral Green мені по відчуттям стає значно більше пост-хардкору. І мабуть це для мене найкращий їх альбом. Класний звук, гарні пісні, приємно, атмосферно, стильно. І от третій альбом - Hyperview. Починається музика "з гейз на кінці", яка мені щось дуууже тяжко заходить. Доволі одноманітні, не дуже виразні, мабуть дуже правильно шугейзові пісні, але точно не той гейз, що я люблю і можу оцінити. Мені подобаються лише три пісні з цього альбому, тому оцінити високо його ніяк не зможу. Загалом, мені здається буквально кожний альбом гурту був дуже впливовим у свій час для купи гуртів. Від емо панку і шугейзу, до хардкору. Переоцінити їх неможливо. А от недооцінити на рулеточці можна, тому ставлю свою нажаль низьку оцінку (от попався б тру третій альбом Floral Green...)))